Радіопередача на 25 лютого 2000 р.

Добрий вечір, дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!

"Мені хочеться прочитати твори Мартіна Лютера, періодичні видання Української Лютеранської Церкви. Здається, я знайшов те, чого шукав довгий час - Християнську Церкву, яку відродив Мартін Лютер" - це рядки з листа Ничипорука Дмитра, якого ми нещодавно отримали з с. Путринці Хмельницької області. Лист нашого постійного слухача серйозний і добрий. Брат Дмитро узагальнює свої думки: "Кожна церква повинна зайняти своє місце перед Богом і хто як сповідає Його, той те і буде мати".
Ми щиро радіємо тому, що наші слухачі, отримуючи від нас християнську літературу, вивчаючи і осмислюючи її, усвідомлюють, що християнські принципи, які сповідує Лютеранська церква їм близькі і зрозумілі.
"Слухаю по радіо ваші передачі, які вважаю дуже пізнавальними, цікавими і, безумовно, дуже професійними. Хотілося б побільше дізнатись про Лютеранську Церкву і її вчення, тому прошу вас зарахувати мене на навчання в Заочну Біблійну школу", - написав нам Ігор Калязін з міста Кіровограда.
"Хотів би отримати від вас більше інформації про Лютеранську Церкву і її традиції", - звертається до нас Савинець Василь з с. Крайникове Закарпатської області.
Подібних листів з проханням розповісти про Лютеранську Церкву і її засновника Мартіна Лютера у пошті "Лютеранської хвилі" - сотні.
Мартін Лютер помер 18 лютого 1546 року, і тому щороку в цьому місяці лютерани традиційно вшановують його пам'ять. "Лютеранська хвиля", відзначаючи цей день, присвячує цю передачу думкам наших слухачів, які вони висловлюють у своїх листах про Лютера, його вчення, сучасне лютеранство тощо. Ми також хочемо дати коротку розповідь про життя Лютера та його ідеї. Тим же, хто бажає більше довідатись про Лютера, радимо прочитати невеличку брошуру Теодора Ярчука "Хто такий Мартін Лютер?", видану Українською філією фундації "Лютеранська спадщина". Цю брошуру можна безкоштовно отримати, надіславши листа на адресу нашої студії або звернувшись безпосередньо до філії фундації за адресою 46018, м. Тернопіль - 18, а/с 459.
Розповідь про Мартіна Лютера - незвичайного чоловіка, що своєю мужністю, незламною волею та навіть фізичними стражданнями відстояв чистоту богословських ідей Християнської Церкви, ми почнемо з його дитячих років.
Народився Мартін Лютер 10 листопада 1483 року в місті Айслебені, в Німеччині.
"Я селянський син", - свого походження Лютер ніколи не соромився. Батьки його були працьовиті, але небагаті. В п'ятирічному віці Мартіна віддали в Мансфельдську школу. Це була типова для того часу церковна школа, в якій перш за все вивчали латину, бо тільки вона відкривала шлях до духовних і світських посад.
Продовжував навчання хлопчик вже в Магдебурзькій, а через рік - в Айзенаській школі при церкві Святого Георгія. Підліток Мартін, не маючи допомоги з дому, повинен був за загальноприйнятим шкільним звичаєм добувати кошти на прожиття співами під вікнами городян.
У 18-річному віці він став студентом університету в Ерфурті.
Студенти того часу обов'язково вивчали схоластику - середньовічну академічну науку, праці визначних теологів, філософів. Біблію Лютер вперше побачив у студентській бібліотеці, та зміг прочитати лише історію матері Самуїла з Книги Царств. І він подумав тоді, що буде щасливим, якщо колись йому вдасться придбати повністю Святе Письмо.
У 1505 році, несподівано для всіх, Мартін покидає університет. Друзі проводжають його до воріт Чорного монастиря в Ерфурті. Приводом до цього кроку послужив випадок, що стався з молодим студентом Мартіном, коли його в дорозі застигла блискавка. В страху він вигукнув: "Допоможи мені, свята Анно, і я стану монахом!" (До речі, вдячні християни, в рік, коли відзначався 400-річний ювілей Реформації, на тому місці, де Лютера застигла блискавиця, встановили гранітний блок з написом: "Священна земля, колиска Реформації! Дарована небом блискавка вказала тут дорогу юному Лютеру").
В монастирі йому вибрили тонзуру, вдягли його у чорну рясу з білим наплічником і прийняли новіцієм в монастирське братство августинців єремитів.
Високоосвічений розумний монах привертає увагу високих чинів августинського ордена і його відряджають до Риму, де він повинен був шукати захисту прав монахів.
Те, що побачив молодий вчений у Вічному місті вразило його.
Нездатність священиків виконувати свої обов'язки, відверте нехтування Таїнствами, зневажливе ставлення до святого Богослужіння, глузування і знущання з парафіян не могло залишити байдужим Лютера. І він кинув виклик католицизмові, владі Римських Пап, сформувавши основні тези, тобто короткі наукові твердження, проти існуючих зловживань. Ці 95 тез Мартін Лютер 31 жовтня 1517 року прибив на дверях церкви у Віттенберзі.
Цими тезами Лютер наполягав на скасуванні привілеїв тогочасного духовенства, як основної і панівної сили суспільства, і ліквідації продажу індульгенцій - папських грамот, які засвідчували відпущення людині гріхів. Роль священика визначалась ним згідно з Євангелієм - бути пастором, наставником, учителем овець Божих, допомагати людям поборювати гордість у собі, виховувати смиренність і мати відчуття своєї гріховності. При здійсненні Богослужінь відкидалась пишнота храмовлаштування, залишались тільки ті обряди, що не суперечать Святому Письму, хрест, як Символ Християнства, вівтар у церквах, скульптури та релігійні картини у храмах на теми Євангелій (але не ікони, яким би належало поклонятися).
Теологічні спори відносно індульгенцій тривають і до цього часу. Та Лютеранська церква, раз і назавжди, відкинувши проблему індульгенцій, покінчила з цим питанням.
Свій погляд на торгівлю відпущенням гріхів висловлює в одному із своїх листів наш слухач Павло Друкаренко з Києва.
"Вчення Католицизму про індульгенції викладене в будь-якому катехізисі цієї Церкви. Очевидно, мова не йде про відпущення гріхів взагалі і тим більше не заперечується викупна жертва нашого Ісуса Христа. Мартін Лютер, мабуть викривав - і він мав на це підстави - народні уявлення про індульгенції, які ніколи, навіть сьогодні, не можуть мати нічого спільного з офіційною теологією".
Погоджуючись з братом Павлом у багатьох питаннях, навіть таких гострих, як висвітлення у нас, в Україні, екуменічної позиції сучасної Католицької церкви, ми не можемо погодитись з таким його поясненням ставлення Лютера до індульгенцій. Виявляється, що Мартін Лютер майже 40 років свого життя боровся за чистоту віри, навіть не розібравшись в питанні про індульгенції, чи не так? Є багато свідчень про те, що зловживання при продажу індульгенцій були породжені їхньою сутністю, а не хибними народними уявленнями про них.
Під час підготовки цієї передачі ми отримали листа від постійного нашого дописувача з с. Опаки Львівської області Миколи Данкевича. "В одній книжці, - пише брат Микола, - я прочитав таку оцінку Реформації одного католицького богослова: "В основі починань Лютера лежало чесне прагнення реформи Церкви. Можливо, що спостерігаючи сучасну Католицьку Церкву, він не хотів би здійснювати дану реформу".
Ми не згодні з паном Миколою. Християнська Церква за останні 500 років дійсно зазнала багато змін, та все ж залишилось багато зловживань, проти яких виступав у свій час Мартін Лютер. Непересічна людина, незламна у своїх поглядах і у своїй вірі, Мартін Лютер, ми впевнені, і тепер боровся б із викривленнями і зловживаннями. Адже Церква, яку відстояв Мартін Лютер - не якась нова, винайдена ним. Це очищена від злого і шкідливого Євангельська Церква, названа на честь її засновника -Лютеранською..
Впевнені, що багатьох позитивних змін у католицизмі не сталося б, якби не було Реформації. І про це нам також пише Павло Друкаренко у листі, який ми вже згадували: "Ісус Христос - Спаситель, а спасіння відбувається не по ділах, а через благодать по вірі. Діалог у цьому питанні триває сьогодні між католицькими теологами (з дозволу Папи) і лютеранськими".
В католицизмі центральною ідеєю є вчення про неможливість спасіння людини без допомоги Церкви - головного носія благодаті.
За Лютером, відповідно до Святого Письма- благодать лиш у Бога, тільки Він наділяє нею будь-кого за своїм вибором. Сама людина власними зусиллями, добрими ділами, бездоганною поведінкою чи за чиєюсь допомогою досягти спасіння не здатна. Наше спасіння в руках одного Христа і тільки Він дарує повне прощення гріхів.
Однодумці, учні, прогресивна громадськість підтримали Лютера, за короткий термін тези були розповсюджені по всій Європі.
Протистояння і боротьба почалися.
Друзі на теологічному факультеті були збентежені і налякані, орденські браття побоювались переслідувань.
Лютер опинився у величезній небезпеці. Деякі церковні діячі навіть хотіли вбити його. Але друзі сховали його в замку Вартбург, що знаходився далеко в лісі, де він провів цілий рік. Під час перебування в замку Лютер переклав Біблію на німецьку мову, щоб німецький народ міг вільно читати Слово Боже.
Через рік Лютер знову міг проповідувати. Було багато бажаючих знати про Біблію, і Мартін Лютер допомагав їм, подорожуючи від одного міста до другого, оповідаючи людям Добру Звістку.
33 річний професор Віттенберзького університету став небезпечним для офіційної церкви. Його лекції привертали увагу слухачів, його проповіді відзначались серйозністю і обгрунтованістю, його статті, листи, книги, його нова ідея про виправдання вірою, різкі слова, спрямовані проти існуючої Церкви - все це дуже повільно пробивалось назовні.
На щастя він був не один. Ідеї Мартіна Лютера отримали широкий розголос у всій Європі. Загальноєвропейське прогресивне явище, породжене цими ідеями, було названо Реформацією (від лат. перетворення, виправдання).
Свою благородну роботу по вдосконаленню Церкви Мартін Лютер провадив до останніх днів життя. Неймовірно велика кількість статей, листів, книг дивують нас своєю духовністю і тепер.
Про особисте життя Мартіна Лютера відомо небагато. Він був одружений, мав 4 дітей, за життя відзначався великою добротою, скромністю, безкорисливістю.
Помер великий реформатор 18 лютого 1546 року в місті Айслебені у 63-річному віці, перед смертю прочитавши таку молитву: "Отче небесний, Боже й Отче Господа Ісуса Христа, Боже, джерело всякої потіхи. Дякую тобі, що ти мені об'явив найулюбленішого Сина Свого Ісуса Христа, в Котрого я вірую, Котрого я проповідував і визнавав, Котрого я любив і шанував, і Котрого переслідують і ганьблять усі безбожники. Господи, Ісусе Христе, прийми ласкаво мою душу. Отче небесний, якщо це тіло мушу полишити, то знаю і вірю, що в Тобі знайду вічне життя, і ніхто не зуміє мене вирвати з Божих рук".
Шановні друзі, ви слухали передачу Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
У сьогоднішній передачі ви мали змогу ознайомитись з життєвим шляхом Мартіна Лютера та думками наших слухачів, які вони висловлюють у своїх листах про Лютера, його вчення, сучасне лютеранство тощо. Тим же, хто бажає більше довідатись про Лютера, радимо прочитати невеличку брошуру Теодора Ярчука "Хто такий Мартін Лютер?", видану Українською філією фундації "Лютеранська спадщина". Цю брошуру можна безкоштовно отримати, надіславши листа на адресу нашої студії або звернувшись безпосередньо до філії фундації за адресою 46018, м. Тернопіль - 18, а/с 459.
Якщо ви зацікавились основами лютеранського віросповідання запрошуємо прослухати нашу наступну передачу, у якій вашій увазі пропонуємо проповідь Єпископа Ярослава Шепелявця на тему "Що таке лютеранські віросповідання?".

Наші передачі слухайте щоп'ятниці, о 21 годині 45 хвилин за київським часом. А свої листи з запитаннями і побажаннями надсилайте на адресу редакції: 01001, м. Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська хвиля".
Редактор програми Віктор Зацарний.
Режисер та оператор Оксана Орленко.

Ще раз нагадуємо адресу нашої редакції: 01001, м. Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська хвиля".

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіма вами!