Радіопередача на 24 листопада 2000 року.

Добрий вечір, дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти.

"Хто чинить гріх, той від диявола"
(1 Ів.3:8)

"Пише до вас син християнський Борис Глинка з міста Яворова Львівської області.
Чому так сталося, що наша люба Україна має такі злі для народу явища: масове безробіття, беззаконня, корупцію, хвороби, велику смертність, що перевищує народжуваність, - ці великі прояви гріху? Хто допоможе знедоленій і жебрацькій нації?
Чи це вже настали часи, про які пророкував Апостол Павло: "…останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, - вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайтесь від таких!" (2 Тим.3:1-5).
Моя родина ходить до церкви, читає Святе Письмо, і ми знаємо, що Господь карає грішників за всі гріхи, вільні і невільні. За всі гріховні дії, думки, за невиконання Божих Заповідей ми розраховуємося здоров'ям, спокоєм, невір'ям.
Мене жахають слова Євангеліста Марка: "Бо повстане народ на народ, і царство на царство", будуть землетруси місцями, буде голод." (Мр. 13:8).
О Господи, спаси і охороняй наші душі і не карай невинних за грішників! Та я знаю, що Господь Бог всім суддя, і перед Законом Божим всі рівні! Щасливі ті, хто з Богом! Щасливий народ, якому Бог - Господь! Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!"
Слухачі нашої передачі знають, що всі труднощі і біди в нашому житті - то плата за гріховність нашу. Та часто запитують: чому існує гріх, як він виник і як позбутися його?
В світі, створеному Богом, все було чудово. Господь потурбувався і про їжу, і про питво для всякого створіння. Все було оточене Його Любов'ю і увагою. І дав Він людині чудовий дар - незалежну волю.
Він не бажав бачити нас роботами чи маріонетками. Дар свободи вибору - це те, що відрізняло людину від тварини. Як же людина розпорядилася цим неоціненним даром? Вона вибрала непокору, вона раптом відчула себе справедливішою і розумнішою від Бога. А все зло та гріх пішли від диявола, який спокусив Адама і Єву на самому початку людської історії. Людство, продовжуючи слухати і приймати неправду диявола, постійно потрапляє на шлях зла і свавілля. Злочини, зло і страждання супроводжують відтепер людину на всьому її життєвому шляху.
Всі зусилля сатани спрямовані на знищення тих, заради кого Ісус прийняв смерть на Голгофському хресті. Тому Апостол Павло попереджає нас:
"Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник - диявол - ходить ричачи, як лев, що шукає пожерти кого. Противтесь йому" (1 Петр.5:8).
Християни знають, що існує прабатьківський гріх і конкретний, фактично скоєний гріх. Гріховні думки і непокора Богові, скоєні під нашіптування сатани Адамом і Євою, призвели до втрати первісної святості, чистоти серця і душі, здоров'я, ясності і досконалості розум. В світ ввійшов прабатьківський гріх
Як від хворих батьків не може народитися абсолютно здорова дитина, так і від зіпсутих "прабатьківським гріхом" предків ми отримуємо спотворену гріхом природу. А фактично скоєний гріх - то наші думки, слова, вчинки, що розходяться з Божими Заповідями.
То що ж робити, як нам спастися від гріховного тягаря? Ми не можемо самостійно зруйнувати цей страшний бар'єр, ми закуті в кайдани гріху в глибокому підземеллі, з якого немає виходу. Ми тонемо, занурюючись все глибше, не уміючи плавати і не маючи уявлення, як плавати.
Ні наша щирість, ні добрі справи, ні навіть наша релігійність не врятують нас. Ми потребуємо спасіння. Ми маємо потребу у тому, хто б знайшов нас і вивів із підземелля, врятував, і не дав втопитися, хто позбавив би нас даремних зусиль і не давав марних порад. Нам потрібен Спаситель! В Біблії про це сказано: "Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне" (Ів. 3:17).
Змінити наше гріховне життя можна лише постійно спілкуючись з Ісусом. Син Божий у своєму земному житті зустрів і переміг сатану. Якщо ми
приймемо Христа, як свого найближчого друга, будемо радитися з Ним, будуючи свої плани, то ми зможемо перемогти сатану.
"Спасіння від гріха ми знайдемо лише в Євангелії, яке говорить нам про те, що Христос виконав Закон замість нас, що Він постраждав і помер замість нас" (Е. Кейлер, "Основи християнської віри").
Саме так розуміє вихід із життєвих негараздів наш дописувач Олександр Кокшаров, що мешкає в селі Зимогір'я на Луганщині. "Щоб не хворіти, не звертатися до лікарів і не потрапляти у лікарню, хочу вивчати Слово Боже " - у цих словах відчувається велика сила впевненості в тому, що Слово Боже спасе його від злого, від гріха.
"Мені 19 років - пише Олександр Мельничук з села Райківці Хмельницької області. Зараз я знаходжусь в колонії суворого режиму, я дуже згрішив перед Богом, не було ні одного дня, щоб я не грішив. Коли я потрапив у колонію, то покаявся, і зараз я зовсім друга людина. Одного разу, коли я захворів і дізнався, що у мене туберкульоз, то дуже злякався, бо чув, що багато людей вмирають від цієї хвороби.
Я цілий вечір просив у Бога пробачення і молився. І Господь почув мої молитви! Не пройшло і місяця, як я вилікувався від цієї страшної хвороби. Я дуже хотів би, щоб всі люди вірили в Бога, бо тільки Він нас спасе і подарує вічне життя. Та мені важко спілкуватися з людьми, які знаходяться зі мною в колонії, бо вони і слухати не бажають, коли я розповідаю їм про Ісуса, про те, як
Він помер на хресті, щоб дати нам вічне життя.
Так, це гріх, коли людина не може, чи не бажає бути з Богом. Адже Він створив нас і дав нам все, що ми маємо: здоров'я, тіло, душу, здібності. Всім цим ми зобов'язані Богові! Тому гріх, коли ми кажемо: "Я сам господар свого життя, воно належить мені і я буду робити з ним, що захочу".
Ніхто з нас не любить Господа так, як наказано нам в Першій Заповіді Божій: "Люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю" (Повт. Зак. 6:5). Ми всі порушили цю Заповідь, ми всі в серці своєму надаємо перевагу собі, а не Богові. І в цьому вся наша трагедія.
Нам важко утриматися від порушення Божих Заповідей, бо сатана, цей "рикаючий лев", постійно шукає серед нас таких, які, піддаючись бажанням своєї грішної плоті, незважаючи на попередження Святого Духа, віддають перевагу темряві беззаконня перед світлом святого спасіння. І якщо ми розуміємо, що наступний крок буде грішним, треба зібрати в молитві до Бога в ім'я Ісуса Христа все своє розуміння, волю і страх за наслідки можливого скоєння гріха, - і сатана відійде від нас.
"Часто нам здається, - зі своїм розумінням прощення гріхів звертається до нас постійний наш слухач і дописувач Юрій Ширай з села Опішня Полтаської області, - що ми ось-ось підемо на дно за свої провини, і ніщо нас вже не спасе. І ми в скорботі своїй здіймаємо руки, кличучи Господа, Який начебто не чує і не бачить наші страждання. "Господи, хіба тебе не хвилюють наші біди?" - благаємо ми. Але Христос все бачить, бо все Йому підвладне, і Він з великою милістю і любов'ю дорікає нам за недостатність віри. Він хоче, щоб ми по-справжньому повірили, що Він все може, все знає, що Він наш Спаситель, бо коли з нами Бог, нам нічого хвилюватися за свою долю ні тут, на землі, ні в вічності".
Будучи грішниками, ми нічого, окрім гніву Божого не заслужили. Ми згрішили проти Нього і порушили Його Закони. Ми потребуємо Божого прощення і Його милосердя. Перед Святим Господом ми почуваємо себе відразливими, брудними і злими. І просимо: прости нас, Господи!
Саме так, як в часи земного життя Ісуса Христа, просив Його про помилування митник. Про це розповідає Євангеліст Лука. "Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, - один фарисей, а другий був митник. Фарисей, ставши, так молився про себе: "Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.
Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!"
А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: "Боже, будь милостивий до мене, грішного!"
Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, - буде понижений, хто ж понижається, - той піднесеться" (Лк. 18:10-14).
А як повинен діяти віруючий, якщо зустрічається з провинами інших людей? Бачачи слабкості інших людей, він повинен не виносити вирок, а співчувати, пам'ятаючи про особисті гріхи.
Якщо ж щоденно ми будемо "умертвляти" ті справи, які заплямовують нашу християнську гідність, розкаюватися, то можемо бути впевненими в прощенні гріхів наших, бо в своїй безмежній доброті Бог у відповідь на гріхи людства дав нам Євангелію, щоб ми звільнились від гріха і мали життя вічне. Пригадується Біблійна історія прощення Ісусом грішниці.
Любі брати і сестри! В сьогоднішній програмі, ми говорили про гріх. Якщо у вас виникли запитання, цікаві думки, якщо ви захочете поділитися своїми життєвими спостереженнями, - напишіть нам. Будемо дуже вдячні вам за це.

Шановні друзі, ви слухали передачу Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Наші передачі слухайте щоп'ятниці, о 21 годині 45 хвилин за київським часом. Якщо у вас виникли будь-які запитання або побажання, якщо ви хотіли б отримати літературу Української Лютеранської Церкви, або ж довідатись де і коли відбуваються Богослужіння в громадах Української Лютеранської церкви, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, м. Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська хвиля".

Редактор програми пастир Юрій Фізер.
Режисер та оператор Оксана Орленко.

Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса Христа, нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, якому слава на віки вічні!