Радіопередача на 22 грудня 2000 року

Добрий вечір, дорогі радіослухачі!
В ефірі радіопередача Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля".
Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти!
Дорогі у Христі Господі брати і сестри! Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь пастора Запорізької громади Української Лютеранської Церкви Сергія Зуєва під назвою "Гідний плід покаяння", виголошену перед Запорізькою громадою в Неділю Праотців 20 грудня 1998 року. Текст для проповіді знаходиться в Євангелії від Матвія 3:1-12.

Любі брати і сестри! Сьогоднішньою темою нашої розмови буде проповідь Івана Хрестителя. Послухаємо ще раз цю частину Євангелія.

Касета

Іван Хреститель проповідував наближення Царства Небесного, і ніхто з слухачів не заперечував йому, бо всі юдеї чекали прихід Месії, який повинен був прийти, щоб стати їхнім царем. Царем, котрий посяде земний трон, і буде царювати на землі вічно. Вони чекали царя, котрий визволить їх від Римлян, і поставить народ Юдейський володарем усього світу. Ось якого Месію очікували Юдеї.
Але Іван Хреститель чомусь запрошував народ покаятися у своїх гріхах, у зв'язку із приходом Месії.
Проповідь Івана була виконанням двох пророцтв. Перше, це пророцтво пророка Ісаї (40:1-4): "Утішайте, втішайте народа мого, говорить наш Бог! Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилася його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа! Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому! Хай підніметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!"
І друге пророцтво пророка Малахії (3:1): "Ось Я посилаю Свого ангола, і він перед обличчям моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму свого Господь, якого шукаєте ви, і Ангол Заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот".
До речі, у своєму пророцтві, пророк Ісая звертався до дорожніх робітників, які повинні були прокласти дорогу у пустелі для Господа, бо народ Його вертався із Вавилонського полону. А якщо вертався народ Ізраїльський, то разом з ним вертався і Господь. Це Він вів Свій народ з полону через пустелю. Бог завжди із Своїм народом. Іван Хреститель, який був у пустелі, готував дорогу для Господа і для Його Царства, призиваючи народ повернутися до Бога, визнати Свої гріхи і покаятися.
Іван був голосом того, хто кличе в пустелі. Його мета полягала в тому, щоб приготувати народ Юдейський до прийняття Месії. Його проповідь свідчить про те, що він прийшов саме для того, щоб підготувати народ і відвернути його від релігійної системи тих днів, яка тільки обтяжувала людей. "Як побачив же він багатьох фарисеїв і садукеїв, що приходять на хрещення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього? Отож, учиніть гідний плід покаяння". Хоча фарисеї і садукеї і приходили, щоб послухати проповідь Іванову, але все ж таки його заклику до покаяння не прийняли. Вони вважали себе дітьми Божими, вибраним народом, народом праведним в очах Божих. Вони вважали, що будучи по плоті синами Авраамовими, через обітницю Божу, вони автоматично входять в Царство небесне. Іван добре знав вчення фарисеїв, тому і попередив їх, кажучи: "І не думайте говорити собі: Ми маємо Отця Авраама. Кажу бо Я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння".
Так, Бог може все. Бог Всемогутній. Фарисеї не розуміли, що Бог хоче, щоб народ Його був з плоті, а з духу дітьми Авраама. Одного разу Ісус Христос відповів фарисеям так, як це записано в Євангелії від Івана: "Коли б ви Аврамові діти були, то чинили б діла Авраамові". Бо "…Вірою Авраам покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде. Вірою він перебував на землі обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, спадкоємцями тієї обітниці", - так каже нам Слово Боже а в посланні до Євреїв 11:8-9. Бог хоче, щоб ми мали віру, щоб як Авраам довіряли Йому, покладалися на Нього у всьому, і тоді ми дійсно будемо дітьми Божими - духовними дітьми Авраама. Слово каже: "Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля, і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі. Цебто, не тілесні діти, - то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння. А слово обітниці таке: "На той час прийду і буде син у Сарри". І увірував Авраам: "тому й залічено це йому в праведність". Бо "обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам, як написано: "Отцем багатьох народів я поставив тебе, перед Богом, якому він вірив, який оживляє мертвих, і кличе неіснуюче, як існуюче". Це про нас казав Бог, це ми були мертві через гріхи свої, це ми були не існуючі, бо мертве не існує. Це нас Бог оживив, відродив, підняв з мертвих Духом Святим, через Слово і Хрищення, щоб стали ми нащадками Авраама по вірі. І як Авраам : не мав сумніву в обітницю Божу через недовіру, але зміцнився в вірі і віддав славу Богові, і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв", так і ми повинні бути впевненими в тому, що Бог нас не покине, що Він вже дав нам, віруючим людям, життя вічне. Господь наш Ісус Христос запевнив нас, кажучи: "Хто вірує в Сина, той має життя вічне, а хто в Сина не вірує, - той життя не побачить - а гнів Божий на нім перебуває".
"Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через нього світ спасся".
Юдеї чекали прихід Месії, прихід Спасителя, вони знали про Нього із Слова Божого, тому-то й прийшов Іван Хреститель з волі Божої, щоб приготувати їхні серця, очистивши їх від гріха. "Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи: "Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому". Рівняйте стежки свого серця.
Ви колись бачили, як прокладають дорогу в пустелі? Я не бачив, але я бачив по телевізору, що дорога в пустелі пряма і дуже рівна. Так і Господь хоче, щоб ми вирівнювали дорогу свого серця; очищували його від пагорбів гордині та надмірства, вирівнювали її від гріховних ям, від зигзагів гріховної пожадливості.
Іван закликав визнати свої гріхи і розкаятися в них. Розкаятися - це повністю відвернутися від них, змінити свою думку щодо них. Раніше нам подобалося чинити гріхи, а тепер вони стають для нас огидними, і ми вже не хочемо робити їх. Бо кожний гріх - це мерзота в очах Божих.
Далі Іван застерігає нас: " … вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане тай в огонь буде вкинене". Під деревом слід розуміти стан нашого серця. Це аналогія. У Нагірній проповіді Ісус сказав: "Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі. Не може родити дерево добре плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, - зрубується та й в огонь укидається" (Мат. 7:17-19). Так само буде і з людьми, які не мають віруючого серця - вони не зможуть чинити добрі діла, а через те будуть вкинені у вічний огонь. А хто має добре, віруюче серце, той і чинить діла добрі, діла віри.
"Отож учиніть гідний плід покаяння", і ваша віра зродить добрі плоди. І для того, щоб показати щире каяття, слід добре усвідомити ці слова Ісуса: "… люди питали Його й говорили: Що нам робити? І сказав Він у відповідь їм: у кого дві сорочці, -нехай дасть немаючому, а хто має поживу - нехай робить так само. І приходили митники, щоб охриститись від Нього, і питали Його: Учителю, що ми маємо робити? А Він їм відказав: " Не стягайте нічого понад те, що вам звелено. Питались Його й вояки й говорили: А нам що робити? І Він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані оскаржуйте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю."
Вже скоро і ми будемо святкувати Різдво Христове. До нього залишилося лише два тижні. Сьогодні час очікування. Підготуйте свої серця, очистіть їх від гріха, чиніть волю Отця нашого Небесного, несіть слабкості слабких людей, а не собі догоджайте, любіть один одного і своїх ближніх, догоджайте ближньому на добро. Бо і Христос не Собі догоджав. Слухайте Слово Боже, вірте в Господа і Спасителя Ісуса Христа, покладайтеся виключно на Господа. А "Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатилися надією, силою Духа Святого".
Шановні друзі, ви слухали передачу Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля". Сьогодні, до вашої уваги було представлено проповідь пастора Запорізької громади Української Лютеранської Церкви Сергія Зуєва. Богослужіння в цій громаді відбуваються щонеділі об в приміщенні
Наші передачі слухайте щоп'ятниці, о 21 годині 45 хвилин за київським часом. Якщо у вас виникли будь-які запитання або побажання, якщо ви хотіли б отримати літературу Української Лютеранської Церкви, або ж довідатись де і коли відбуваються Богослужіння в громадах Української Лютеранської церкви, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, м. Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська хвиля".

Редактор програми пастор Юрій Фізер.
Режисер та оператор Оксана Орленко.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога отця і спільність із Духом святим нехай будуть зо всіма вами!.