Радіопередача на 13 жовтня 2000 року.

Добрий вечір дорогі радіослухачі! В ефірі програма Української Лютеранської Церкви "Лютеранська хвиля".
Благодать вам та мир нехай примножаться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! Амінь!

Дорогі у Христі Господі брати і сестри! Сьогодні до вашої уваги ми пропонуємо проповідь пастора Тернопільської Громади Івана та Якова Української Лютеранської церкви Джоела Ракоша "Навчи нас молитися". Текст для проповіді знаходиться в Євангелії від Луки 11:9, 10.

Згідно з останніми опитуваннями більше ніж 80% американців визнали себе християнами. Чи можете ви уявити собі духовний поступ, якщо б усі ці люди жили правдивим молитовним життям? Не дивлячись на те, що вони визнали, що вірують в Христа, втім 50% сказали, що вони також вірять у НЛО, одна третя - у розумову телепатію, одна четверта - у перевтілення і один з п'яти сказав, що він мав зв'язок з мертвими. Чи потребує молитись той, хто причетний до усіх цих речей?
Наша відповідь буде: так! Щотижня, люди всього світу звертаються з мільйонами прохань до мертвих святих, померлих родичів, неіснуючих богів. Але ніхто з них не буде почутий і не отримає відповіді. І як образливо все це чути живому Богу, коли стільки Його створінь молиться до кущів, вклоняється деревам, ідолам та мертвим родичам, молячись всьому, окрім Нього, Це великий гріх, коли ті, хто вірять в одного правдивого Бога, шепочуть (бубонять) молитви, які не виходять з сердець, що щиро каються. Дуже легко відволіктися, стати неуважним і байдужим під час молитви. Наше життя може бути таким заклопотаним часом, що ми забуваємо молитися взагалі. Коли Ісус вчив своїх учнів молитися, Він не просто дав їм зразок для використання у публічному богослужінні - Він дав їм ключовий компонент для кожної миті їхнього свідомого буття. Немає жодної події, жодних стосунків, нічого у нашому житті, відносно чого ми могли б дозволити собі бути поза спілкуванням з нашим небесним Отцем. Тому сьогодні, як Його учні, ми просимо Ісуса: ГОСПОДИ, НАВЧИ НАС МОЛИТИСЯ з впевненістю та з постійністю.

Ісусові учні попросили Його навчити їх молитися, і тоді Він навчив їх молитви, яку ми називаємо "Господньою молитвою (Отче наш)". Він навчив їх - чому, за що і за кого слід молитися. Тоді Він навчив їх як слід молитися. Христос навчав, що наша наполегливість у молитві повинна бути подібна до тієї, що мав чоловік, який продовжував гримати у двері сусіда незважаючи на те, що було далеко за північ. Йому потрібна була їжа. Ісус завершує Свою притчу словами: "Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує. І Я вам кажу: просіть і отримаєте, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам".

Господь робить простий висновок щодо відношення віруючого до молитви - слід бути наполегливим. Моліться безперестанку. Продовжуйте просити, шукати, стукати - говорить Боже Слово. У центрі Тернополя, біля колишнього ресторану "Європа" знаходиться хлібний магазин, який працює до пізньої пори. Одного вечора я йшов додому, і побачив чоловіка, що стукав у вікно магазину, намагаючись привернути увагу продавщиці усередині. Вона, певно, не хотіла обслуговувати його чи відповідати йому, але це не зупинило чоловіка. Він продовжував стукати: але вже наполегливіше і голосніше. Продавщиця продовжувала ігнорувати його. Тоді він почав гримати у двері. Як раз в той час скло на дверях розбилось. Це привернуло увагу жінки.
Саме такого ставлення до молитви навчає нас Ісус. Він хоче, щоб ми наполегливо стукали у Небесні двері. Словом, Він хоче, щоб ви "розбили скло". Це може здаватися непосильним завданням для людини, зайнятої невідкладними справами. Молитва потребує часу. Надто багато молитов можуть, на нашу думку, зашкодити нашій продуктивності, однак Ісус говорить навпаки: "кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає - відчинять". І в іншому місці: "ти не маєш, тому що не просиш."

Розповідають що Мартін Лютер, навіть в особливо зайняті, насичені справами дні, проводив не менше ніж три години вранці у розмові з небесним Отцем. Без цього, як зазначав Лютер: "Я не зміг би зробити усіх своїх численних справ."

Чи маємо ми намір використовувати молитву неначе дорогий Китайський сервіз - тільки в особливих випадках, використовуючи лише якісь певні слова та фрази, роблячи це тільки в певний час і думаючи, що прийнятним є молитися лише у певній позі? Ісус змальовує молитовне життя віруючого дещо по-іншому, чи не так? Він наводить приклад чоловіка, який стукав у двері сусіда опівночі. Це настанова для нас: молитись в будь-який час, за будь-що. Чому наше молитовне життя не повинно ніколи припинятись? Наш небесний Отець, чиє око пильнує за горобцями та польовими квітками, постійно уважний до нас, тих, хто закликає Його Ім'я у потребі. Він слухає нас.
"Безперестанку моліться" - нагадує нам апостол.

Ісус запевняє нас: "І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину? Або, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона? Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?" Добрий, люблячий батько не заграє зі своїми дітьми, коли вони приходять до нього з наболілими проханнями. Коли дитина вірить, що може поговорити з батьком про будь-що, то це сприяє збудуванню певності.

Одна з причин, через яку ми боримося з Божою волею у нашому житті, можливо є та, що ми не сприймаємо серйозно запрошення нашого Отця говорити з Ним про будь-що. В'яле молитовне життя ослаблює будь-яку духовну рішучість. Яка відповідь на це? Молитися більше? Легко сказати, але не легко зробити... Щоб поправити слабке молитовне життя, прислухаймось до слів Ісуса Христа: " Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього!" Кожен з нас потрапляв у ситуацію, коли не отримував від Господа саме те, за що молився. Але ось запевнення з вуст Ісуса - моліться, ведені Святим Духом і Божою відповіддю. "Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього!" Коли ми не отримуємо саме те, за що молились, то це не тому що ми встановили наші вимоги надто високо і Господь не може сповнити їх. Ми маємо звичку встановлювати "планку" наших молитовних прохань дуже низько. Ми молимось, почасти, за фізичні блага, добру погоду, багатий врожай, успішний бізнес, здоров'я, друзів, сім'ю, замість того, щоб молитися про найважливіші речі. - щоб Бог осилився у тобі - і ти б не був ніколи більше розчарований. Молитва - це не інструмент, який навчає нас покірності, коли вона зазнає невдачі - бо вона ніколи не зазнає невдачі. Не моліться, очікуючи бути приниженим. Моліться, знаючи, що ви були піднесені з пекла смерті і розпачу до життя вічного. Моліться, знаючи, що ваш Отець дав вам Свій найдорожчий дар - Ісуса, навіть не питаючи Його думки. Моліться, знаючи з твердою певністю, що ви - дитина вашого небесного Отця і ви - брат чи сестра Спасителя через віру в Нього.

Один християнський місіонер розповів історію про те, як він подорожував до однієї спільноти в надзвичайно віддаленій місцевості Центральної Індії. Він їхав з провідником впродовж 2,5 годин польовою дорогою з вибоїнами, під час то нестерпної спеки то сирості, що зводила м'язи судомою. Врешті-решт, вони дістались маленького села і звідти піднялись далі вверх по звивистій дорозі. Тоді вони припаркували авто і продовжили свій шлях пішки, пройшовши милю по сухій гірській місцині... Дорога скінчилась і вони увійшли у село. Люди повиходили з трав'яних халуп, щоб зустріти їх. То була колонія прокажених. Чоловіки, жінки, діти з втраченими пальцями, кінцівками, з цурпелками замість ніг, без брів, зі спотвореними обличчями. Місіонер жахнувся і помолився про себе, щоб Бог захистив його від цієї хвороби. Згодом він назвався християнським місіонером, післаним до жителів цього села, і люди впали на землю, дякуючи Господові за Його доброту та милосердя і можливість бути у спільності з іншими віруючими. Саме такого роду вдячність - навіть якщо ми живемо у жахливому, сповненому недовіри та забобонів світі - повинна характеризувати наше молитовне життя.

Певність, з якою ми молимось, базується на певності нашого Спасителя. Ми не сумніваємось тепер, чи в годину нашої смерті, що саме за наші гріхи Ісус був розп'ятий, - один раз за всіх, і наш гріх - прощений. Ми не боїмося ображених невидимих духовних сил чи мертвих предків, ми не боїмося втратити наше вічне щастя. Ісус, який вмер, воскрес і приготував наші небесні оселі для нас. Ми не вклоняємось Єрусалиму, Риму, Мецці або Києву 5 разів на день, боячись, що якщо цього не зробимо, то будемо менш гідними небес. Ми молимось, сповнені певності, що Спаситель викупив нас, давши нам Свого Духа, як Він і обіцяв. Ми не молимось до нашого небесного Отця, плекаючи надію встановити зв'язок з Ним. Ми молимось до Нашого небесного Отця, тому що ми ВЖЕ маємо встановлений зв'язок з Ним через Ісуса Христа. Ми маємо живий зв'язок з нашим живим Богом. Ми молимось, пам'ятаючи слова, які сказав апостол Петро: "Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами". Ми молимось, тому що це характеризує нас як людей, що мають живі, люблячі, відкриті стосунки з Господом небес та землі. Те, що ми можемо молитися, і що наш Бог обіцяє слухати і відповідати на молитви - є нічим іншим ніж чистим милосердям.

Молитва це не розмова з мертвими. Бо тоді це безплідна справа. Молитва - це не вимога закону, марнування часу, не просто якась пауза перед тим, як ми приступимо до їжі, спання чи якогось діла. Молитва - це розмова з Богом. Використовуй її і отримаєш відповідь. "…просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам!"

Шановні друзі, ви слухали передачу Української Лютеранської церкви "Лютеранська хвиля". Сьогодні, до вашої уваги було представлено проповідь пастора Тернопільської громади Івана і Якова Джоела Ракоша. Богослужіння в цій громаді відбуваються щонеділі о 9.30 за адресою вул. Бандери, Палац науки і техніки "Залізничник".
Наші передачі слухайте щоп'ятниці, о 21 годині 45 хвилин за київським часом. Якщо у вас виникли будь-які запитання або побажання, якщо ви хотіли б отримати літературу Української Лютеранської Церкви, або ж довідатись де і коли відбуваються Богослужіння в громадах Української Лютеранської церкви, надсилайте листи на адресу редакції: 01001, м. Київ-1, абонентська скринька 289, "Лютеранська хвиля".

Редактор програми пастор Юрій Фізер.
Режисер та оператор Оксана Орленко.

Бог же надії нехай наповнить вас усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого! Амінь. (Рим. 15:13).